АЛІСА САЛЬНІКОВА
Резидентка CUTOUT COLLAGE ART PROJECT: Листопад 2024 - Зараз
Мультимедійна мисткиня родом з Києва. Все дитинство пройшло пізнаючи місто та його околиці, а влітку – подорожуючи Україною. Інтерес до природи сягав різних величин, проте ніколи не згасав, тому студентські часи пройшли вивчаючи біологію. Переломним моментом став саме корпус біологічного інституту, відомий як приклад радянського архітектурного бруталізму. В той час і настала пора таємних захоплень монументальною архітектурою та її збереженням.
31-го грудня 2022-го року під час ракетних обстрілів росією корпус зазнав пошкоджень, а з оригінальних вітражів художниці Лариси Міщенко, вцілів тільки один. Завдяки загальним зусиллям та наявності детальних фотографій витворів в особистій галереї Аліси, вітражі вдалося повністю відновити та встановити назад.
Відданість волонтерів до відновлення памʼяток вразила її та спонукала до дії.
З початку повномасштабного вторгнення проживала у Будапешті, де займалась встановкою арт-інсталяцій на техно-вечірках та організацією простору. Знищення вітражів відповіло на старе питання про природу і архітектуру, їх поєднання стало основною темою діджитал колажів того часу.
Після закінчення університету, вже в Україні, займалась мультимедійним мистецтвом. Роботи вперше були представлені на техно-вечірках Одеси, Камʼянці-Подільському, Києві. З листопада 2024 року є резиденткою CUTOUT COLLAGE ART PROJECT, Україна.
ВИСТАВКИ
2025
-"Заради листа", Antropia, Culture and Conference Centre, Driebergen, Netherlands. Проєкт арт-активізму, спрямований на підтримку полонених.
- ”Фрагменти”. Eye Sea Gallery, Київ, Україна.
2024
- Армагеддон, Персональна виставка, Одеса, Україна
- Подія081, Персональна виставка, Камʼянець-Подільский, Україна
ТВОРЧІСТЬ
"Це повинно викликати емоцію!" – ця фраза, почута мною мимохідь у Вінницькому художньому музеї, закарбувалася в пам’яті.
Людина завжди шукає відповіді на запитання, але інколи самі відповіді перетворюються на нові загадки. У своїх роботах я проводжу лінію між протилежностями: живим і неживим, природним і штучним.
Вивчаючи біологію, мене найбільше зацікавили комахи, а в повсякденному житті – бетонна, бруталістична архітектура, повітря, що циркулює в її просторах, та шлях світла крізь холодні конструкції. Суспільство, міжособистісні відносини, а також закони науки будуються на протиріччях, винятках і парадоксах.
У своїх роботах я поєдную ці контрасти, підкреслюючи їхнє співіснування. Адже саме суперечності народжують емоції. І водночас вони натякають нам на просту, але глибоку істину: ми майже нічого не знаємо про цей світ.