CUTOUT COLLAGE FESTIVAL 2022

15 Грудня 2021 ми оголосили старт підготовки до другого Фестивалю Сучасного Колажу CUTOUT та почали міжнародний Open-Call. Ми почали перемовини з відомими митцями та локаціями у Києві, прийняли декілька заявок на участь у конкурсі та продовжували активну діяльність майстерні CUTOUT COLLAGE STUDIO.
Але 24 Лютого російські війська вдерлись на територію України, змусивши поставити наш проєкт на паузу. 

Ми віримо у світле майбутнє та продовжуємо вести організаційні роботи по фестивалю, проте на цей момент,
не приймаємо нові заявки на Open-Call. Усі заявки що попередньо були отримані – зафіксовані нами.
Сплачені заявки будуть розглянуті коли ми продовжимо конкурс. Не сплачені заявки не анулюватимуться,
ми зв'яжемося з кожним учасником для підтвердження оплати.



Тема нашого другого фестивалю була придумана за кілька місяців до початку повномасштабної війни в Україні.
Ще тоді вона гостро відчувалась Українським народом, адже ми завжди боролися за свободу й захищалися
від «сусіда». Сьогодні ж тема набула колосального значення, питання Життя або Смерті.
Де знаходиться межа «людяності» та починається зародження всесвітньої ненависті?

Ми пропонуємо тобі ознайомитись з описом теми та почати створювати колажі аби, коли ми впевнено
продовжимо Open-Call ти зможеш швидко подати свою заявку. 

 

ІНДЕКС СВОБОДИ / ДУАЛІЗМ СВОБОДИ

З 2015 року ряд неурядових організацій лібертаріанського спрямування — американський аналітичний центр Інститут Катона (Cato Institute), канадський центр Інститут Фрейзера (Fraser Institute) і німецький Фонд Фрідріха Науманна (Friedrich Naumann Foundation) — проводять глобальні дослідження соціальних, політичних та економічних процесів і щорічно складають рейтинг країн світу за Індексом свободи людини (Human Freedom Index). Цей індекс розраховується на підставі оцінювання широкого кола показників, що репрезентують рівень свободи людини в основних сферах її життєдіяльності — вони групуються за наступними 12-ма позиціями:

верховенство права;
безпека та захист;
свобода пересування;
свобода віросповідання;
свобода асоціацій і громадянського суспільства;
свобода висловлювання та доступу до інформації;
свобода вибору ідентичності та особистих відносин;
розміри уряду;
якість функціонування юридичної системи та захист права власності;
доступ до стабільної валюти;
свобода міжнародної торгівлі;
регулювання бізнесу, праці та кредитування.

У 2020 році Україна зайняла в цьому рейтингу 110 місце з індексом 6,45, лише на один щабель випередивши Індію — країну, котра за даними міжнародної правозахисної групи Walk Free є абсолютним (анти)лідером за кількістю населення, що живе в умовах сучасного рабства (7 989 000 людей станом на 2018 рік), під поняття якого підпадають, зокрема, кабальна та примусова праця, використання праці дітей, примусові шлюби тощо.

Усі факти та цифри свідчать, що офіційне скасування рабовласництва, яке на українських теренах, приміром, сталося ще у 1861 році, було не годне викорінити рабство як явище. Це усвідомлення, своєю чергою, вкотре актуалізує питання про природу рабства та про сутність поняття «свобода». Чи спроможні ми взагалі «звільнитися»? З одного боку, можна зауважити, що людина невільна онтологічно. Філософ Луцій Анней Сенека (IV ст. до н.е.), шукаючи альтернативи рабовласницькому устрою, доходив висновку: усі ми є рабами — фортуни, вад та власних страхів. А в основі теорії суспільного договору, яка оформилася в епоху Просвітництва, лежить переконання, що прагнення людини віддати частину своїх свобод в обмін на гарантію захисту певних прав є «природним станом» речей.

Проте не можна також забувати про бік зворотній: покладання відповідальності за відчуття несвободи цілком і повністю на індивіда та «онтологічні основи» може грати на користь механізму поневолення. Навіюючи, що те відчуття є наслідком особистих психологічних проблем, «не пропрацьованих травм» абощо, владний дискурс відвертає увагу від соціально-політичних реалій, що встановлюються та регулюються державною системою. А декларуючи тотальне звільнення та закріплюючи його законодавчо, породжує симулякр свободи, в умовах якого може видаватись недоцільним боротися проти все ще об'єктивно наявного поневолення.

Тож в якій мірі відчуття несвободи є «органічним» людській природі, а в якій — залежить від зовнішніх факторів? Сьогодні ми хочемо дослідити це питання засобами мистецтва, показуючи відчуття свободи представників і представниць 110-го місця (Україна) у рейтингу Індексу свободи 2020 року.
У рейтингу 2021 року, Україна піднялася на 98-му позицію.
Сусідня країна агресор тим часом опускається у рейтингу зі 115-місця (2020) на 126-те місце (2021).
Німеччина опускається з 9-го місця (2020) на 15-те місце (2021).

Дуалізм існування, зокрема дуалізм свободи й рабства у сучасному світі, який ми, митці та мисткині, відчуваємо нині особливо гостро, підштовхує нас до нового пошуку першопричин. А колаж, який вбачається нам одним з найбільш прогресивних та «нелімітованих» напрямів мистецтва, ми беремо у наших дослідженнях за головний інструмент.
 

CATEGORIES

ANALOG

Аналоговий колаж – створений з паперу, змішані медіа (тобто з використанням

ниток, тканин, обгорток тощо).

Розмір робіт: А3 та менші.

DIGITAL

Діджитал колаж – створений на

будь-якому цифровому носії.

Формат: 150 dpi; 1754х2480рх - А3,

1240х1754 - А4.

ANIMATION

Колажна анімація – може бути

як паперова (stop motion), так і цифрова.

Формат: mp4.

УВАГА! ЗГОДОМ МИ ОГОЛОСИМО ПРО ПРОДОВЖЕННЯ OPEN-CALL

До участі прийматимуться Українські та міжнародні митці, віком від 18 років
(16 років за згодою батьків/опікунів)
До участі НЕ ПРИЙМАТИМУТЬСЯ російські митці.
Одноразовий внесок за подачу заявки: 300 грн (Україна) / $30 / €27 (Міжнародні митці).